Таблетки рапидол: инструкция по применению, цена и отзывы

Таблетки рапидол: инструкция по применению, цена и отзывы

Показания к применению

Рапидол используют в качестве анальгезирующего и жаропонижающего средства при лихорадке и болях различного происхождения: при болях при прорезывании зубов у детей раннего возраста, зубной боли, головной, мигренозной; при лихорадке в поствакциональном периоде, инфекционно-воспалительных процессах; невралгиях (травматических или ревматических), миалгиях; при альгодисменорее; при болях в послеоперационных и послеродовых периодах; при оперативных вмешательствах малого объема в стоматологической и оториноларингологической практике.

Побочные действия

При применении Рапидола возможно возникновение: аллергических реакций (кожного зуда, крапивницы, высыпаний на коже и слизистых (чаще эритематозного характера), отека Квинке, токсического эпидермального некролиза (синдрома Лайелла), мультиформной экссудативной эритемы (синдрома Стивенса-Джонсона); расстройств пищеварительной системы: тошноты, боли в эпигастрии, гепатонекроза (эффект дозозависимый), повышение в сыворотке крови активности печеночных ферментов (обычно без желтухи); нарушений функций эндокринной системы: гипогликемии, гипогликемической комы;
нарушений системы крови: гемолитической анемии, анемии, метгемоглобинемии и сульфгемоглобинемии, а также при длительном приеме в высоких дозах – развитие апластической анемии, тромбоцитопении, панцитопении, лейкопении, нейтропении, агранулоцитоза; нарушений функций мочевыделительной системы: почечной колики, папиллярного некроза, интерстициального нефрита (как проявление нефротоксического действия при применении Рапидола в больших дозировках). Появление указанных побочных эффектов требует немедленной отмены препарата.

Противопоказания и побочные эффекты

Существует следующий ряд противопоказаний для применения данного препарата:

  • Чувствительность к отдельным компонентам;
  • Почечная недостаточность;
  • Печёночная недостаточность;
  • Нарушение процесса метаболизма белка в организме;
  • Заболевания крови.

Так же обратите внимание на возможные побочные эффекты, которые возникают вследствие употребления Рапидола. Условно их можно разделить на следующие группы: ·

  • Аллергические: отёк Квинке, зуд, сыпь, крапивница, воспаления на слизистых;
  • Связанные с центральной нервной системой (головокружение);
  • Связанные с пищеварительной системой (тошнота, боль в желудке);
  • Гипогликемическая кома;
  • Почечные колики, некроз.

В целях соблюдения дозировки не рекомендуется употреблять Рапидол в сочетании с другими лекарствами, в составе которых также есть парацетамол. Не давайте ребенку несколько таблеток, в которых содержится 500 мг парацетамола сразу, что бы добиться эффекта быстрее. То же самое относится и к дозировке в 250 мг, и в 150 мг. Положительного результата это не принесёт, скорее напротив, может привести к отравлению.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики.

Код АТС N02B E01.

Парацетамол блокує активність ферменту циклооксигенази третього типу (ЦОГ-3), що синтезується у ЦНС та не має периферичної дії щодо ЦОГ-1 і ЦОГ-2. У результаті цього порушується синтез медіаторів гіпертермії та болю – простагландинів, простациклінів та тромбоксану.

Простагландини, перш за все класу E1, активують аденілатциклазу нейронів центру терморегуляції, що призводить до підвищення у них рівня цАМФ. У свою чергу, це змінює транспорт іонів кальцію та натрію з цереброспінальної рідини у клітину.

Внаслідок зниження продукції простагландинів зменшується їх пірогенний вплив на центр терморегуляції, у якому відновлюється нормальна активність нейронів. Зниження температури тіла відбувається за рахунок підвищення тепловіддачі у результаті розширення судин шкіри та посилення потовиділення.

Парацетамол добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Аналгетичний та антипіретичний ефекти парацетамолу пов’язують з центральною дією. Вважається, що парацетамол також має безпосередній антипростагландиновий ефект, особливо щодо простагландину С4, що є важливим фактором у виникненні болю.

Парацетамол добре всмоктується в кишечнику. З білками плазми зв’язується до 15 % препарату. Метаболізується у печінці. 80-95 % дози парацетамолу підлягає кон’югації з глюкуроновою та сірчаною кислотами, в результаті чого утворюються кон’юговані метаболіти, які є нетоксичними та легко виводяться нирками.

5 % введеної дози підлягає окисненню ферментами цитохрому P450 з утворенням N-ацетилбензохіноніміну, який, з’єднуючись із глутатіоном, перетворюється на неактивну сполуку та виводиться нирками. При застосуванні дуже високих доз (понад 12 г або 150 мг/кг) виникає дефіцит глутатіону та підвищується рівень N-ацетилбензохіноніміну, що може призвести до некрозу тканин печінки.

Таким чином, гепатотоксичний ефект має не сам парацетамол, а його нестабільний метаболіт при виснаженні запасів глутатіону в печінці. Оскільки концентрація цитохрому P450, який окиснює парацетамол, максимальна у гепатоцитах зони 3 печінкової частки, тому некроз локалізується саме в цій ділянці печінки.

Терапевтичний індекс для парацетамолу є високим (співвідношення летальної дози (%) до ефективної 50 % {amp}gt; 20).

У дітей метаболізм парацетамолу має особливості, зумовлені незрілістю системи цитохрому Р450. Тому у дітей практично весь парацетамол метаболізується сульфатним та глюкуронідним шляхами, а незначна кількість виводиться у незміненому вигляді.

Фармакокінетичні параметри при ректальному введенні розчину парацетамолу близькі з

такими при внутрішньом’язовому введенні. Пікова концентрація (Tmax) становить 72,2 µмоль/л і досягається через 1,86 години, що на одну годину раніше, ніж при застосуванні парацетамолу у формі ректальних свічок.

Концентрація парацетамолу через 1 годину після введення ректального розчину є у 2,5 разу вищою, ніж після застосування свічок. Період напіввиведення при застосуванні ректального розчину парацетамолу становить 2,74 ± 1,399 години.

Протипоказання

Симптоматичне лікування больового синдрому легкого або середнього ступеня та/або станів, що супроводжуються гіпертермічною реакцією:

  • при інфекційно-запальних захворюваннях;
  • головного, зубного, у т.ч. при прорізуванні зубів у дітей;
  • при лихоманці викликаній вакцинацією.

Гіперчутливість до парацетамолу або до будь-якого компонента препарату, тяжкі порушення функції печінки або нирок, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові (анемія, лейкопенія). Запальні захворювання прямої кишки та порушення функції ануса. Дитячий вік до 6 місяців або маса тіла менша 8 кг.

Аналоги

Аналоги лекарственного препарата Ибупрофен

Рапидол имеет множество аналогов, которые отличаются от оригинала названием, страной выпуска, ценой, цветом и формой упаковки. Действующее вещество одно. Аналогами Рапидола являются: Панадол, Калпол, Парален, Цефекон, Эффералган.

Рапидол не смотря на эффективность, имеет небольшую цену. Конечно, в каждом селе, городе, стране она различается, однако в среднем, по России:

  • Рапидол 125 мг. стоит 62 рубля;
  • Рапидол 250 мг. стоит 93 рубля;
  • Рапидол 500 мг. стоит 151 рубль.

Таким образом, ясно, что цена различается в зависимости от содержания в таблетках главного элемента – парацетамола.

Спосіб застосування та дози

Для ректального застосування.

Зніміть кришку з мікроклізми. Змастіть невеликою кількістю вазеліну або іншої субстанції, що має таку ж саму властивість, наконечник.

Дітям старшого віку вставте на повну довжину наконечник (близько 5 см) у задній прохід.

Дитину віком до 3 років розмістіть через ваше коліно сідницями догори.

Дітям віком до 3 років наконечник вставляють на половину довжини.

Коли випорожните мікроклізму, вийміть її, тримаючи ректальну тубу в натиснутому стані. Утримуйте дитину в тій же самій позиції і стисніть сідниці на кілька хвилин, щоб уникнути протікання.

Дітям віком до 12 років рекомендована доза становить 10-15 мг/кг 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза не має перевищувати 60 мг/кг/добу.

Маса тіла (кг)

Вік

Разова доза

Кількість

прийомів на добу

Максимальна

добова доза

8-13

6 міс — 2 роки

1 мікроклізма – 125 мг

Кожні 6 годин

4 мікроклізми (500 мг)

14-20

2 — 6 років

1 мікроклізма – 250 мг

Кожні 8 годин

3 мікроклізми по 250 мг

21-25

7-10 років

1 мікроклізма – 250 мг

Кожні 5-6 години

5 мікроклізм по 250 мг

Максимальний курс лікування без консультації лікаря – 3 дні.

Передозування

При передозуванні лікарського засобу зверніться до лікаря.

При передозуванні спостерігаються такі симптоми, як нудота, блювання, анорексія, блідність, біль у животі, які розвиваються зазвичай протягом перших 24 годин. Токсичний ефект від отруєння парацетамолом можливий у разі прийому разової дози понад 150 мг/кг маси тіла для дітей;

розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 12-48 годин, можливе швидке порушення функції печінки з можливим ускладненням у вигляді гострої ниркової недостатності. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз, гепатоцелюлярна недостатність.

Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Можливе виникнення серцевої аритмії та панкреатиту.

Невідкладні заходи – госпіталізація, аналіз крові для визначення рівня парацетамолу в сироватці крові, очищення кишечнику, введення антидоту N-ацетилцистеїну внутрішньовенно, симптоматичне лікування та дезінтоксикаційне лікування.

Побічні ефекти

Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип на шкірі та слизових оболонках ( зазвичай еритематозний, можлива кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (сидром Лайєлла), кропив’янка, набряк Квінке. У разі появи висипань необхідно негайно припинити прийом препарату;

з боку центральної нервової системи: (зазвичай розвивається при прийомі високих доз): запаморочення, психомоторне збудження, порушення орієнтації;

з боку системи травлення: нудота, біль в епігастрії, підвищення активності «печінкових» ферментів у сироватці крові, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект);

з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, можливий розвиток гіпоглікемічної коми;

з боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серця), гемолітична анемія. При тривалому застосуванні у дозах, що перевищують терапевтичні – апластична анемія, панцитопенія, тромбоцитопенія, що може спричинити носові кровотечі та/або кровоточивість ясен, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз;

з боку сечовидільної системи: при прийомі великих доз – нефротоксична дія (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

У разі виникнення будь-яких побічних ефектів необхідно негайно припинити застосування препарату.

Симптоматика передозировки

Неприятная картина может наблюдаться у взрослого пациента, который принял разовую дозу, превышающую 10 г. У детей симптомы передозировки вызывает употребление лекарства в количестве более 150 мг/кг.

Признаки, указывающие на злоупотребление препаратом:

  • анорексия;
  • боль в животе;
  • бледные покровы кожи;
  • рвота, тошнота.

Именно так проявляется токсический эффект парацетамола. Как правило, подобная симптоматика развивается у больного на протяжении первых суток после принятой высокой дозы. Спустя 2-6 дней происходит поражение печени. Иногда такой эффект развивается очень быстро. Не исключено возникновение печеночной недостаточности.

Важно своевременно оказать пациенту неотложную помощь. Это производится в стационаре опытными медиками

Изначально обязательно промывают желудок. Затем определяют количество парацетамола в крови. Антидотом является препарат «М-ацетицистеин». Его принимают внутрь либо вводят в организм внутривенно. Важно, чтобы такая процедура произошла в течение десяти часов после приема таблеток «Рапидол». Кроме того, больной нуждается в симптоматической терапии.

Передозировка

:
При приеме разовой дозы, превышающей 10 г у взрослых и 150 мг/кг веса тела у детей, возможно развитие токсического эффекта парацетамола. Симптомы передозировки: анорексия, рвота, тошнота, боль в животе, бледность кожных покровов. Симптомы развиваются обычно в первые сутки после приема Рапидола. Через 2-6 дней можно наблюдать развернутую клиническую картину токсического поражения печени. В некоторых случаях отмечается быстро развивающаяся картина нарушений печеночных функций с явлениями печеночной недостаточностью.
Неотложные мероприятия включают: обязательную госпитализацию в стационар, промывание желудка, определение уровня парацетамола в крови, введение М-ацетицистеина (антидота) внутрь или внутривенно (не позднее, чем через 10 часов после приема Рапидола), симптоматическое лечение.

Дополнительно

:
При одновременном использовании Рапидола с другими лекарственными препаратами целесообразно убедиться в отсутствии парацетамола в составе лекарств (во избежание передозировки).
При использовании у детей Рапидола в дозировке 60 мг/кг в сутки только лишь при неэффективности терапии допускается его комбинация с другим жаропонижающим препаратом.
В случаях, если на фоне приема Рапидола болевой синдром не купируется в течение 5 суток или более 3 дней продолжается лихорадка, или присоединяются другие симптомы, необходимо проконсультироваться у врача.
Прием Рапидола может влиять на результаты определения глюкозы в крови или исследования мочевой кислоты.
При использовании Рапидола у пациентов с тяжелой формой почечной недостаточности между приемами препарата минимальные интервалы должны быть не менее 8 часов.

Описание препарата

Медикамент «Рапидол» инструкция позиционирует как анальгезирующее нестероидное противовоспалительное лекарственное средство. Это ненаркотический препарат.

Лекарство обладает следующими свойствами:

  • анальгезирующим;
  • жаропонижающим;
  • противовоспалительным (слабое действие).

Благодаря таким свойствам препарат эффективно устраняет головную, зубную боль. Часто его применяют при мигренях. Медикамент востребован при неврологических, инфекционно-воспалительных заболеваниях.

Средство разрешено к приему малышам. Поэтому препарат нередко назначается педиатрами при прорезывании зубов у крошек или же лихорадочных состояниях.

Лекарство после употребления достаточно хорошо всасывается и в полном объеме. Оно быстро оказывает благоприятное воздействие. Уже через 30-60 минут человек ощущает избавление от дискомфорта. А максимальная концентрация в крови наблюдается через три часа. Препарат отличается длительным воздействием. Он сохраняет активность на протяжении 12 часов.

Можно ли применять средство во время беременности и кормления малыша? Данных, подтверждающих эмбриотоксическое, мутагенное и тератогенное действие, нет. Но прибегать к данному средству такой категории женщин разрешается только по рекомендации врача. Поскольку лишь доктор может взвесить возможные риски для младенца.

Инструкция по применению

Средство дают за 30 минут до еды, дозируя чайной или десертной ложкой. Длительность курса применения, которую советует производитель, составляет 1 месяц. Если состояние пациента нормализовалось раньше, препарат рекомендуется продолжать принимать до конца этого срока, но уже с профилактической целью.

При отравлении или инфекции в первые дни заболевания средство дают детям чаще, а по мере улучшения состояния частоту приема сокращают. Более точную схему должен назначать врач.

В зависимости от причины использования, детский «Пепидол» дают 2-4 раза в день в такой разовой дозировке:

  • трехлетнему ребенку – по чайной ложечке (5 мл);
  • ребенку 4-10 лет – по две чайные ложки (10 мл);
  • пациенту 11-14 лет – по две десертные ложки (15 мл).

Поделитесь в соц.сетях:

Оцените статью:

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.